Таріль Світу
картина, 2024-01-04 (c)
Ніжки стола поламані. Павутинка тримає стіл.
Павутиння павука - наче щось лихе і занепад, але насправді,
ця павутинка - основа, яка бережливо тримає стіл і їй вдається. Павучок постарався.
На столі:
- Таріль з гравірованим яблуком, зі хвостиком, в зелено-срібну в голубому окаємку,
- з тіла й основи Тарілі вигдядає голова і ласти черепахи
Все столо-сприйняття стоїть на ній.
- стіл обвитий обманними краями загрозливого фіолетового кольору, означення близької і видимої небезпеки невидимих границь.
Черепаха знає своє місце. Стіл з Черепахою з Тарріллю Світу витає над життям, захоплений від зриву в нікуди надійними лапками невзгод.
| Комментариев: 1 | Перейти в пост>
| Комментариев: 2 | Перейти в пост>
Список моих фильмов. Неординарные. Часть 2.
Итак, часть 2. Аниме будет тоже в этом же списке.
Читать далее >
| Комментариев: 1 | Перейти в пост>
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Картини і Книги Шеврон. Хмара
| | Комментариев: 1 | Перейти в пост>
Список моих фильмов. Неординарные. Часть 1.
Неустаю понимать, что в своё время и до сего - имею в запасе доволе необычную коллекцию достойных изучения фильмов,
Читать далее >
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
Окаменелости которые может сделать каждый.
Ор! пересматриваю инстаграмм палеонтологов всяких и тут...
Читать далее >
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
| Комментариев: 1 | Перейти в пост>
Коли поруч з дивовижним і буденним створінням, як це
Роздуми про побутове і романтику
Читать далее >
Ми сидимо в мене вдома, надворі пізня осінь, негода. Ми вдягнені – бо в нас не зовсім тепло. Але вона босоніж.
- У меня смёрзли ноги! – Я відвертаюся від столу перед вікном, за яким сидів
- Ну давай Я їх зігрію!
- Как? – з усмішкою повною інтриги запитує мене моя героїня, спідволі вдавлючи пальці в килим, злегка водить стопами – аналогічно, на подобі ковирянню крейдяної стіни коло плити.
Як Я буду гріти її ноги? Звісно, візьму і присяду поруч з нею, поміщу Її так, щоби кохана була обпертою спиною об стіну, але могла покласти свої ноги до мене на коліна, якомога ближче до живота, пазухою світера чи жилетки накрию-заховаю її стопи, притисну тісно до живота – і буду відчувати її пальці та підошву по ньому – а вона буде грати ними, як кішка від вдяності, потім вкладу їх в свої долоні, обійму ними і буду притискати їх до себе, укриваючи-ховаючи, як в рукавичку – щоби гарно, тепло і затишно.
Най вона шевелить пальцями вільно, а потім, коли холод відпустить – вона розслабиться і злегка розведе кінчики носків по сторонам.
Я вміщую її зручно на ліжу, напівсидячи, вона опирається спиною об стіну і кладе свої ноги, свої стопи до мене на коліна, ховаю їх під полу світера;
вожуся на ліжку, п...
- У меня смёрзли ноги! – Я відвертаюся від столу перед вікном, за яким сидів
- Ну давай Я їх зігрію!
- Как? – з усмішкою повною інтриги запитує мене моя героїня, спідволі вдавлючи пальці в килим, злегка водить стопами – аналогічно, на подобі ковирянню крейдяної стіни коло плити.
Як Я буду гріти її ноги? Звісно, візьму і присяду поруч з нею, поміщу Її так, щоби кохана була обпертою спиною об стіну, але могла покласти свої ноги до мене на коліна, якомога ближче до живота, пазухою світера чи жилетки накрию-заховаю її стопи, притисну тісно до живота – і буду відчувати її пальці та підошву по ньому – а вона буде грати ними, як кішка від вдяності, потім вкладу їх в свої долоні, обійму ними і буду притискати їх до себе, укриваючи-ховаючи, як в рукавичку – щоби гарно, тепло і затишно.
Най вона шевелить пальцями вільно, а потім, коли холод відпустить – вона розслабиться і злегка розведе кінчики носків по сторонам.
Я вміщую її зручно на ліжу, напівсидячи, вона опирається спиною об стіну і кладе свої ноги, свої стопи до мене на коліна, ховаю їх під полу світера;
вожуся на ліжку, п...
| Комментариев: 0 | Перейти в пост>
| Комментариев: 1 | Перейти в пост>
